60 країн світу – під знаком вишиванки

Всесвітній день вишиванки, як наголошують його організатори, цьогоріч відзначається у 60 країнах світу. Там уже підхопили флеш-моб «Вишиванка єднає українців», акцію «Народжені у вишиванці» та інші, влаштовують покази мод на зразках українського автентичного народного одягу, організовують концерти, ходи, виставки, ярмарки.

Це свято відзначають щороку в третій четвер травня. Цьогоріч воно проходить під гаслом «День вишиванки — День родоводу».

У Києві, серед інших святкових заходів, триває показ фільму «Спадок нації» – першого документального повнометражного фільму про вишиті сорочки.

Красива вишита українська сорочка з льону з давніх-давен вважається символом здоров’я та краси, щасливої долі й родової пам’яті, любові та святковості; оберіг і захист відзлого ока і слова.

Нині вишиванка переживає піднесення і  відродження, адже українці згуртувалися так, як ніколи, з любов’ю підтримуючи власні традиції. Елементи української вишивки все частіше використовуються в дизайні одягу, і не лише українці – навіть голлівудські красуні залюбки одягають ніжну вишиту вдяганку.  Тепер носити вишиванку стало не тільки патріотично, а й модно та ексклюзивно.

Чим же насамперед є вишиванка для українця – оберегом, святинею, місточком між поколіннями чи красивим елементом одягу? Звернемося до історії вишиванки – основних її етапів, кожен з яких – цікавий факт, який, можливо, відомий не всім.

 Скіфи – прародителі вишивки

Вишивкою, за свідченням Геродота, свій одяг оздоблювали ще скіфи. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VІ ст., при дослідженні показали ідентичність з вишивкою українського народного костюма XVІІІ-XІX ст.

2. Найсильніший оберіг

Перші вишиванки відігравали не стільки функцію одягу, як, за повір’ями, оберігали їх власників від зла. Саме тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах, подолі так, щоб малюнок торкався тіла. Для кожного ритуалу була особлива вишиванка. Дітям при народженні дарували вишиту сорочу, аби та оберігала їх від злих духів.

3. Перша школа вишивки

Першу школу вишивки в Київській Русі було створено ще в ХІ столітті. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха. У ній опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом.

4. Символ кохання

Сорочка (особливо чоловіча) — символ кохання й вірності. У давньому замовлянні говорилося: «Якою білою є сорочка на тілі, таким щоб і чоловік до жінки був». Кожна дівчина повинна була вишити сорочку своєму майбутньому чоловікові. І не просто так, а для того, щоб знати — вірний він їй чи ні.

Вишиваючи сорочку, дівчата нашіптували старовинне заклинання. Вважалося, якщо сорочка втратить свою білизну після чергового прання, отже, як кажуть в народі: «скочив чоловік у гречку». А ще розповідають, що чумаки довіряли прання своєї сорочки тільки одній дівчині. Інші жінки до такого сакрального ритуалу не допускалися. Так чумак підтверджував вірність своїй коханій.

5. Перший модник у вишиванці

Ним був Іван Франко, який поєднав вишиванку з буденним одягом, а саме з піджаком. У такому вигляді письменник зображений на 20-гривневій купюрі.

6. Безмежний простір для творчості

В Україні є близько сотні «вишивальних технік»! Серед найвідоміших технічних прийомів вишивання — гладь, хрестик, низь, мереження, бігунець, плетіння.

7. Вишиванка кожного регіону — унікальна

Кожен регіон України має свої особливості вишиванок. Про їх розмаїттся може свідчити лише перелік типових узорів волинського краю: цвіткі, хміль, лапатий хміль, хмелик, лапатий хмелик, виноград, ягідний хміль, хміль ягідки, хрести гречкою, хрести, безконечник, хрести повії, купчаті, кукурузка, огірочки на дві половинки, звізди, кошички, сокирки, копита, копитка, розбиті хрести, хрести, сливочки, дубове листя, полоничник на дві половинки, полоничник хрещатий, полоничник тощо! І так – у кожній області.

Тому можна сказати, що кожен регіон України може похвалитися своїм унікальними вишиванками. Вони відрізняються фасонами, кольором, способом вишивання, орнаментом і візерунками.

8. Орнаменти — «списані» з природи

Орнамент вишивок ділиться на три основні групи: абстрактний, рослинний і тваринний. Цікаво, що рослинний орнамент тепер можна зустріти не тільки в вишиванках, а і в колекціях іменитих дизайнерів, натхнених культурою і традиційним костюмом українського народу.

9. Найоригінальніша вишиванка

Одна з найоригінальніших вишиванок — борщівська. Така сорочка розшита чорними нитками. Є легенда, що коли турки і татари знищили практично всіх чоловіків у Борщеві, жінки цього і сусідських поселень протягом декількох поколінь одягали саме такі чорно-білі сорочки в знак скорботи та печалі.

Борщівська вишиванка. Фото із сайта folkmoda.net

На противагу цьому стилю, є і вишивка «білим по білому». Це художній прийом, в якому рельєфний візерунок вишивки створює гру світла. На виході майстри отримують дуже тонку унікальну роботу.

10. Першим ведучим, який з’явився  у прямому ефірі у вишиванці, став Андрій Шевченко. У вишиванці він відкрив телемарафон «Ніч виборів» на «5 каналі» ще у 2004 році. Згодом таку тенденцію підтримали й інші.

11. Що пропонують українські дизайнери

На українських модних подіумах тема вишивки подається в найрізноманітніших варіантах. Багато відомих українських дизайнерів дуже вдало обігрують наш традиційний одяг, презентуючи і на батьківщині, і всьому світові чудові зразки своєї творчості.

«Торкнутися «вишиваної» історії в Садах майбутності» — таким був леймотив ексклюзивного fashion-show від Оксани Караванської. Фото із сайта tvoemisto.tv

12. Українська вишиванка — модна в усьому світі

Наш національний етно-колорит продовжує надихати і закордонних дизайнерів, які створюють все нові й нові варіанти інтерпретацій традиційних українських візерунків.

Приміром, у круїзній колекції «Resort 2017» від модного дому «Valentino» чітко прослідковуються українські мотиви – традиційні елементи нашого національного одягу були помітні у багатьох варіантах вбрання. Вишивка, мережки і стильні етно-аксесуари виглядали на подіумі дуже оригінально!

Американський модний журнал про моду Vogue назвав українську вишиванку модною. Її успіх видання пояснює появою модельєра Віти Кін, яка почала активно використовувати традиційні українські візерунки в оформленні своїх уборів.

Інформація із сайту https://espreso.tv/article/2017/05/18/chomu_svoya_sorochka_nayblyzhcha_do_tila_12_cikavykh_faktiv_pro_ukrayinsku_vyshyvanku

До Дня пам’яті та примирення 8 травня та до 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні Український інститут національної пам’яті розпочинає всеукраїнську безстрокову акцію «Родинні історії війни».

Друга світова війна не оминула жодної української родини. Захищати своїх рідних та свій дім до лав Червоної армії пішли понад 7 мільйонів українців. В арміях Союзників воювали 250 тисяч військових українського походження, а в Українській повстанській армії – понад 100 тисяч воїнів. Українці зробили значний внесок у спільну перемогу над нацизмом, яка  була б неможливою без незламності та людської гідності сотень тисяч звичайних людей. За кожною з наведених вище цифр стоять долі конкретних людей. Без їхніх історій наша пам’ять про Другу світову війну не буде цілісною.

Закликаємо всіх ділитися родинними історіями, пов’язаними з подіями Другої світової.

Щоб взяти участь в акції – опублікуйте свою розповідь у будь-якій соціальній мережі під хештегом #РодинніІсторіїВійни. Додайте до тексту фотографію члена родини, чиєю історією ви ділитеся. По можливості на один із нижніх кутів світлини накладіть  зображення маку пам’яті, завантажити його можна за посиланням https://drive.google.com/drive/folders/1w9AJrt5ERx-62YAbGwwskGS1QHfbI0EU

Зокрема, закликаємо приєднатися до акції заклади освіти та розмістити на своїх інтернет-ресурсах історії, які стосуються ваших навчальних установ і пов’язані з подіями Другої світової війни. Це можуть бути розповіді про ваших випускників, які боролися з нацизмом, або родинні історії учнів, студентів, викладачів.

Публікації в рамках акції можуть бути різні за форматом, подачею матеріалу – від короткої інформації до розлогих матеріалів, в основі яких – родинні перекази та/або спогади очевидців воєнного часу. Головне – ваша участь і прагнення віддати належне окремим людям, вшанувати їхню пам’ять і доповнити їхніми історіями загальну історію трагічних подій Другої світової війни.

Найбільш зворушливими дописами Український інститут національної пам’яті поділиться на своїй фейсбук-сторінці.

Цього року загальнодержавна інформаційна кампанія до Дня пам’яті та примирення та 75-ї річниці перемоги над нацизмом проходить під гаслом «Пам’ятаємо. Перемагаємо».