А Ви поряд з дитиною у цьому небезпечному квесті?

Чому підлітки чинять необдумано й що з цим можна зробити батькам та в школі?

А ВИ ПОРЯД З ДИТИНОЮ У ЦЬОМУ НЕБЕЗПЕЧНОМУ КВЕСТІ?

Останніми днями Інтернет та телепростір заполонила інформація про небезпечні експерименти підлітків та їх трагічні наслідки.
Що це? Дитячий максималізм, цікавість, відсутність критичного мислення, згубний вплив соцмереж чи усвідомлене рішення позбавити себе життя?

Думаю, що, навіть, самі діти до кінця не розуміють, що це?

Для нас, дорослих, важливо знайти відповіді на такі питання: Які причини таких небезпечних експериментів та як уберегти дітей від таких вчинків?

Отже, ЧОМУ? Та ЩО РОБИТИ?

У позитивній психотерапії Пезешкіана є модель балансу, яка складається із 4 найважливіших життєвих сфер: Тіло, Діяльність, Контакти, Сенси. У цьому ракурсі і будемо розглядати.

ПЕРША ПРИЧИНА може знаходитися на рівні ТІЛА. На фізичному рівні підлітки переживають гормональну перебудову, часту зміну настрою, апатію, нерівномірний розвиток частин тіла, незадоволеність своєю зовнішністю, неприйняття свого тіла. Крім того, у цьому віці ще недостатньо сформовані частини мозку, що відповідають за контроль та критичність.

ЧИМ ДОПОМОГТИ ДИТИНІ НА ТІЛЕСНОМУ РІВНІ?

Нам не під силу відмінити складнощі підліткового віку, але ми можемо допомогти дитині його спокійніше пережити.

- Ставтеся толерантніше до емоційних вибухів дитини. Пам’ятайте, це говорить не Ваша дитина, а її гормони. Почекайте кілька хвилин, поки вона заспокоїться, а потім у спокійному тоні поясніть, що розумієте її почуття, але Вам є неприємною така форма спілкування.

- Давайте дитині час побути наодинці. Лежати і нічого не робити. Це не про лінь, а про фізіологічну потребу у відпочинку та відновленні.

- Фізична привабливість є для дитини надважливою. Тому допоможіть дитині покращити свій зовнішній вигляд. Допоможіть у догляді за обличчям, тілом, з вибором одягу. Підтримуйте у заняттях спортом, танцями та іншими способами догляду за тілом.

 ПРИЧИНА ДРУГА може бути на рівні ДІЯЛЬНОСТІ.

Чим зайнята Ваша дитина протягом дня? Яке її навантаження?

Хибною є думка, що у весь день дитини має бути розписаним до хвилини і тоді у неї не буде часу на дурниці. Так само шкідливо, коли дитина зовсім нічим не зайнята та не має захоплень.

Надмірна зайнятість може призвести до перенавантажень, емоційного виснаження та соматичних захворювань на цьому фоні. Якщо ж у дитини недостатньо у житті діяльності, тоді може виникати інтерес спробувати небезпечні, але такі заманливі пропозиції.

Небезпечні думки можуть виникати і в першому, і в другому випадках.

Саме тому в житті дитини є важливим баланс (час і для справ, і для відпочинку).

ЯК БАТЬКИ МОЖУТЬ ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ЗНАЙТИ СЕБЕ В ДІЯЛЬНОСТІ ТА УЛЮБЛЕНІЙ СПРАВІ?

Найважливіше – донести дитині, що діяльність – це не лише про навчання у школі, про виконання домашніх завдань та справ по господарству. Це ще й хобі, захоплення, інтереси, де дитина не лише витрачає свій час та енергію. Від улюблених справ вона ще й надихається енергією, натхненням, додає задоволення у своє життя.

Погодьтеся, такій дитині не до сумнівних челенджів. Швидше за все, вона буде розповідати та виставляти відео про свої захоплення.

 ПРИЧИНА ТРЕТЯ – в КОНТАКТАХ.

Це та сама увага та спілкування з дитиною, про які говорять. Завжди і всі. Але вона все одно залишається актуальною.

Дійсно, якщо дитина не має довірливого спілкування серед близьких людей, то вона його шукатиме на стороні. І добре, якщо це буде хтось із педагогів, яким дитина довірилася. Або сусідка, що так схожа на бабусю. А якщо це компанія із сумнівними цінностями або незнайомець за аватаркою в Інтернеті?

А для дитини не важливо, хто це.

Головне, що її СЛУХАЮТЬ, ЧУЮТЬ, РОЗУМІЮТЬ, РОЗДІЛЯЮТЬ ПОЧУТТЯ.

ЩО РОБИТИ, запитаєте Ви? СПІЛКУВАТИСЯ. Не повчати, вичитувати, допитувати чи соромити. А слухати, чути, розуміти, розділяти почуття. Нічого не нагадує? Ото ж, а куратори це добре вміють. Але у Вас є великий бонус. Ви знаєте свою дитину 13, 14, 15…років. І, найголовніше, щиро любите її.

Тому вчіться будувати довірливі стосунки з власною дитиною, щоб не будував хтось інший.

І, ЧЕТВЕРТА ПРИЧИНА, але найбільш глибинна – на рівні СЕНСІВ, ФАНТАЗІЙ, ЦІННОСТЕЙ.

Нам, дорослим, здається, що підлітки – це ще діти, вони нічого не розуміють і не знають життя. Але, навіть, з таким невеликим досвідом вони намагаються шукати свій сенс життя, своє місце у ньому.

А що завжди поряд із життям? Правильно. Смерть. Саме тому тема смерті, потойбіччя, привидів та вампірів є такою цікавою та привабливою. І чим більше вона табуйована у суспільстві чи сім’ї, тим цікавіша для підлітків.

Можливо, дійсно варто щиро говорити з дитиною на тему смерті, якщо в неї є потреба дізнатися більше.

Це і про обговорення комп’ютерних ігор, де є по кілька життів та створюється ілюзія, що можна відновитися.

Це і про дати право дитині відгорювати за померлою домашньою тваринкою, а не бігти купувати нову.

Це і про щиро поділитися своїми думками та переживаннями про життя та смерть, які у Вас виникали у підлітковому віці. А вони точно були. Я знаю. Сама така була.

І, на завершення, пам’ятайте, ніхто не може пройти цей складний період за Вашу дитину. Це її шлях. Але Ви можете бути поряд. Щоб підтримати чи прийти на допомогу. Коли дитина покличе. А вона обов’язково покличе. Бо ви найрідніші.

Правда ж?
(c) Наталія Коваль

Загальні рекомендації батькам щодо надання допомоги

Загальні рекомендації батькам
щодо надання допомоги дітям у запобіганні
суїцидальної поведінки

  1. Слід відмовитися від авторитарності й наказового тону під час спілкування з дитиною;
  2. Варто будувати стосунки на основі договору, прохань, пояснень;
  3. Серйозно поставтеся до всіх погроз зі сторони дитини, не ігноруйте їх;
  4. Відчути дитині, що її люблять і її проблеми вам не байдужі;
  5. Пояснюйте, що самогубство – неефективний спосіб розв’язання проблеми;
  6. Зверніться по допомогу до авторитетних для дитини/підлітка людей (близьких родичів, вчителя, ювенального поліцейського, тощо);
  7. Зверніться разом із підлітком до дитячого чи підліткового психолога/психіатра.

Дорослі мають пам’ятати, що суїцидальні настрої у підлітків є наслідком недостатньої уваги до них. Під час кризи дитина завжди потребує підтримки та участі дорослих. Важливо враховувати характер оточення підліткового мікросередовища та мати елементарні знання психології цього віку.
Варто звернути увагу на основні мотиви підліткових самогубств.

Суїцидальні реакції можуть виникати:

  • за мотивом «невдале кохання» — людина вчиняє суїцид під впливом інтенсивних любовних переживань у разі розриву стосунків, через зраду. Кохання, як мотив суїциду найчастіше трапляється у молоді віком 15-17 років;
  • мотивом «крик про допомогу» — індивід скоює суїцидальну спробу, намагаючись привернути увагу інших. До цієї групи належать демонстративно-шантажні спроби, скоєнні з метою вплинути на певних суб’єктів з соціального оточення (батьків, однолітків тощо);
  • за мотивом «синдром Вертера» — кількість суїцидів різко збільшується після публікації по телебаченню, в інтернеті, на перших шпальтах газет повідомлення про самогубство.

Важливо пам’ятати: суїцид, зазвичай, не відбувається раптово, без попередження!
Більшість підлітків, які роблять замах на своє життя, діляться планами, але майже 80% дорослих не чують або не хочуть цього почути. Суїцид не передається у спадок. Але сім’я, де вже було скоєне самогубство, стає для дітей зоною підвищеного ризику.

Дорослі, звернуть увагу:

  • Якщо у розпал сімейного скандалу підліток загрожує суїцидом, батьки повинні негайно зупинити сварку, якою б зухвалою не була його поведінка;
  • Розмова з підлітком про суїцид не наводить його на думку покінчити з собою;

Промовляючи свої тривоги, підліток звільняється від них. Головне, щоб підтекстом цих розмов не стала поетизація, героїзація смерті, як видатного вчинку сильної особистості.