Загальні рекомендації батькам щодо надання допомоги

Загальні рекомендації батькам
щодо надання допомоги дітям у запобіганні
суїцидальної поведінки

  1. Слід відмовитися від авторитарності й наказового тону під час спілкування з дитиною;
  2. Варто будувати стосунки на основі договору, прохань, пояснень;
  3. Серйозно поставтеся до всіх погроз зі сторони дитини, не ігноруйте їх;
  4. Відчути дитині, що її люблять і її проблеми вам не байдужі;
  5. Пояснюйте, що самогубство – неефективний спосіб розв’язання проблеми;
  6. Зверніться по допомогу до авторитетних для дитини/підлітка людей (близьких родичів, вчителя, ювенального поліцейського, тощо);
  7. Зверніться разом із підлітком до дитячого чи підліткового психолога/психіатра.

Дорослі мають пам’ятати, що суїцидальні настрої у підлітків є наслідком недостатньої уваги до них. Під час кризи дитина завжди потребує підтримки та участі дорослих. Важливо враховувати характер оточення підліткового мікросередовища та мати елементарні знання психології цього віку.
Варто звернути увагу на основні мотиви підліткових самогубств.

Суїцидальні реакції можуть виникати:

  • за мотивом «невдале кохання» — людина вчиняє суїцид під впливом інтенсивних любовних переживань у разі розриву стосунків, через зраду. Кохання, як мотив суїциду найчастіше трапляється у молоді віком 15-17 років;
  • мотивом «крик про допомогу» — індивід скоює суїцидальну спробу, намагаючись привернути увагу інших. До цієї групи належать демонстративно-шантажні спроби, скоєнні з метою вплинути на певних суб’єктів з соціального оточення (батьків, однолітків тощо);
  • за мотивом «синдром Вертера» — кількість суїцидів різко збільшується після публікації по телебаченню, в інтернеті, на перших шпальтах газет повідомлення про самогубство.

Важливо пам’ятати: суїцид, зазвичай, не відбувається раптово, без попередження!
Більшість підлітків, які роблять замах на своє життя, діляться планами, але майже 80% дорослих не чують або не хочуть цього почути. Суїцид не передається у спадок. Але сім’я, де вже було скоєне самогубство, стає для дітей зоною підвищеного ризику.

Дорослі, звернуть увагу:

  • Якщо у розпал сімейного скандалу підліток загрожує суїцидом, батьки повинні негайно зупинити сварку, якою б зухвалою не була його поведінка;
  • Розмова з підлітком про суїцид не наводить його на думку покінчити з собою;

Промовляючи свої тривоги, підліток звільняється від них. Головне, щоб підтекстом цих розмов не стала поетизація, героїзація смерті, як видатного вчинку сильної особистості.