Архив за месяц: Январь 2016

Поради батькам щодо виховання обдарованої дитини в сім’ї

Майданик Лариса Юріївна

Майданик Лариса Юріївна — шкільний психолог.

Розвиток творчих здібностей особистості — це одвічний гуманістичний принцип. Ще стародавні греки вважали, що самостійна, а отже, і творча особистість здатна самовіддано служити своєму народу і державі. Кожна держава зацікавлена у вихованні такого могутнього інтелектуального потенціалу, як обдаровані, талановиті діти.

З цією метою в Україні за участю Президії АН України, МОН України й ряду інших міністерств та відомств, створена комплексна програма пошуку, навчання і виховання обдарованих дітей і молоді «Творча обдарованість».

Мета програми — створення оптимальної соціально та економічно обґрунтованої мережі установ, закладів для обдарованих дітей, підготовка навчальних планів, підручників, науково-методичної продукції, підготовка кадрів до роботи з обдарованими дітьми.

Обдарованість — це високий рівень здібностей людини, що дозволяє їй досягти особливих успіхів у певній галузі діяльності. Розрізняють загальну і спеціальну обдарованість. Загальна розумова обдарованість виявляється в оволодінні всіма видами діяльності, для успішного здійснення яких необхідні певні розумові якості. Спеціальна обдарованість пов’язана з певними видами діяльності, в яких вона найбільше розвивається.

Розрізняють обдарованість:

  • соціальну — лідерську;
  • художню — музичну, образотворчу, сценічну;
  • психомоторну — спортивні здібності;
  • інтелектуальну — здатність аналізувати, мислити, зіставляти факти (серед інтелектуальних дітей є такі, які навчаються відмінно з 1-2 предметів і не встигають з інших);
  • академічну — надзвичайна здатність до навчання взагалі, стають відмінними спеціалістами;
  • творчу — нестандартне бачення світу й нешаблонне мислення (але такі діти часто не досягають поставленої мети і є невдахами. З дитинства вони всіх дратують. Важливо таку дитину побачити і допомогти їй).

Усі обдаровані діти мають потребу в знаннях, яскраво виражений інтерес до певної галузі знань. Немає потреби примушувати їх вчитися, вони самі шукають собі роботу, частіше складну інтелектуальну, із задоволенням нею займаються, присвячуючи їй увесь свій вільний час. Обдаровані діти вільно і швидко оволодівають відповідними вміннями і навичками. Вони показують високий рівень досягнень.

Обдарована дитина шукає спілкування з дорослими, бо ті розуміють її краще, ніж однолітки, які часто насміхаються, дають прізвиська. Обдаровані діти часто перебільшено емоційні, вони запальні, легко збуджуються через дрібниці, але це не вередування, а виявлення багатства їх натури.

Творчі діти рідко бувають спокійними, вони страждають від своєї винятковості, але багатьох рятує тонке відчуття гумору, вони цінують його. У них особлива мова, особливе сприйняття. Тому такі якості обдарованих дітей вимагають особливого підходу до них, і не випадково за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я входять до «групи ризику». Вони потребують особливого виховання, спеціальних, індивідуальних навчальних програм, спеціально підготовлених вчителів, шкіл.

Фахівці давно відмітили, що обдаровані діти часто виростають в інтелігентних сім’ях, і справа тут зовсім не в особливих генах геніальності, а справа в сімейній атмосфері, в системі сімейних цінностей.

Взагалі батьки заохочують і бажали б розвивати в своїй дитині пізнавальні потреби та різні здібності, але роблять вони це по-різному. Деякі батьки прагнуть до того, щоб дитина запам’ятала більше фактів, назв, подій, відчувала гордість за свої знання.

Психологічні дослідження показують, що пізнавальна мотивація виявляється у формі дослідницької, пошукової активності, чутливості до нового, новизни ситуацій, знаходження нового у звичайному.

Для виявлення обдарованості використовують різні методи: від найпростішого батьківського спостереження до спеціально розроблених стандартизованих та тестових завдань.

Батьки використовують виховні стратегії: стратегія прямого виховного впливу, де вони постійно пропонують дітям якісь розвиваючі ігри, вправи. Інколи ця стратегія дає результати, але дуже часто в дитини виникає внутрішня протидія. Друга категорія батьків вважає, що вивчати та розвивати їхню дитину повинні фахівці. Але не потрібно повністю перекладати всі турботи на плечі інших, а самим знаходитись осторонь.

Третя стратегія — коли батьки дають вибір своїй дитині й намагаються підібрати гарну школу, не контролюючи розвиток здібностей.

Найголовніше в таких сім’ях — атмосфера пізнавальних інтересів самих батьків (самі читають, ходять на виставки, не нав’язуючи свого інтересу). Така стратегія саморозвитку виявилась найефективнішою.

Властивістю таланту є свідомий, поглиблений, всебічний розвиток обдарованості. У кожній дитині закладені певні здібності, тільки в одних вони виявляються дуже яскраво й виразно, а інших залишаються дрімати всередині. Здібності можуть виявлятися і в ранньому дитинстві, і в зрілому віці. Від народження всі діти здібні, однак такі рівні здібностей, як обдарування, талант і геніальність притаманні далеко не кожному. Батьки повинні добре знати, що обдаровані діти швидше за інших виконують завдання, прагнуть до самостійності, до розв’язання завдань проблемного характеру або таких, які вимагають кмітливості, різних способів розв’язання, творчості.

Розвиток здібностей нерозривно пов’язаний із формуванням інтересу. Обдарованість і талант не люблять тиску. Більшість дітей конфліктують з учителями, батьками в разі нетактовного ставлення, відсутності уваги або належного розумового навантаження. Ці діти відрізняються гарною пам’яттю, багатим словниковим запасом, вони надзвичайно гостро переживають невдачі, часто перебувають у стресовому стані, впертість і прагнення довести розпочату справу до кінця, що нерідко сприймається дорослими як вередливість, а допитливість може оцінюватися як порушення норми. Батькам потрібен індивідуальний підхід до вирішення проблемних питань з дитиною. Вони повинні здійснювати контроль над читанням дитини, захопленнями, але спрямувати свою діяльність на організацію допомоги дитині, збільшити ступінь самостійності, здатність до ефективного вирішення різного роду проблем, створити умови для забезпечення позитивного емоційного стану обдарованої дитини, позитивно-стійкого ставлення до життя, творчої діяльності. Стосунки батьків повинні будуватися на довір’ї. Допомога не може мати форму наказу, батьки повинні формувати в дітей стійкість у тихотравмуючих ситуаціях, навчати навичкам саморегуляції, набуття вміння щодо адаптації у соціально значущому середовищі без зниження потреби в реалізації обдарованості.

Батьки повинні особливу увагу приділяти розвиткові пізнавальних інтересів дитини, адже завдяки їм формуються основні інтелектуальні вміння, необхідні для засвоєння знань, закладається основа для дальшого успішного оволодіння знаннями. Василь Сухомлинський зазначав, що до кожної дитини треба підхід. Тому батьки повинні розвивати у своїх дітей активну пізнавальну діяльність, зацікавлювати дитину різними видами завдань (пошукових, логічних, ігрових).

Дитина не тільки повинна засвоїти певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, виявляти взаємозв’язок між поняттями й міркувати. А добитися це можливо лише засобами, що активізують пізнавальну діяльність.

Робота над розвитком пізнавальних інтересів дитини, активізує її діяльність, підвищує продуктивність праці. Звичайно, батьки не повинні залишати дитину наодинці зі своїми проблемами. Батьківська допомога має бути обережною, зваженою, вона має наштовхувати дитину на власні розв’язки, а не насаджувати свої. Головне завдання батьків — прагнути, щоб навчальна праця їх дитини приносила їй радість, а не муки й гіркоту невдач. Дитина, яка захоплена справою, яка їй до вподоби, виявляє наполегливість, силу волі, критичне ставлення до загальновідомого. В творчості дитина може реалізувати всі наявні в неї знання, уміння та здібності. Батькам потрібно знати, що обдарована дитина прагне довірливого спілкування. Вона хоче бачити у батьках мудру дорослу людину, яка збагатить її уявлення про світ і про саму себе, допоможе подолати труднощі. Дітям дуже хочеться, щоб батьки сприймали їх як рівноправних в особистісному плані партнерів. Їм не хочеться, щоб їх повчали, вони прагнуть рівноправного спілкування, щоб їх сприймали як особистості й реагували на них як на особистість. Звичайно, перед батьками стоїть проблема формування й плекання не просто особистості, а особистості обдарованої, особистості свідомого українського громадянина.

Педагоги мають навчити батьків розвиткові творчих здібностей і обдарованості у їхніх дітях. Тут важливе значення мають відкриті запитання, творчі дискусії, глибоке знання батьками психологічної сутності творчого процесу, віра в інтелектуальні сили дитини. Для дитини батьки повинні створити умови, щоб обдарована дитина мала змогу самостійно здійснювати свою індивідуальну діяльність. Завдання батьків полягає в максимальному сприянні, стимулюванні активності та розвитку в дитини винахідливості, ініціативи, творчого підходу до навчання. Бажано, щоб у дитини був улюблений затишний куточок, де вона може повністю усамітнитися і спокійно подумати. У кімнаті дитина повинна відчувати атмосферу творчості, розкутості на уміння знаходити розв’язок нестандартних ситуацій, як націленість на відкриття нового.

Розвиваючи творчі здібності дитини, батьки виконують суспільний запит щодо формування особистості, здатної самостійно мислити, приймати сміливі й нестандартні рішення, творчо ставитись до праці. Саме такі творчі особистості мають високий рівень національної самосвідомості, що виявляє причетність їх до споконвічних духовних цінностей українського народу. А допоможуть їм такими стати їх перші порадники — батьки.

Роль батьків у вихованні обдарованої дитини в сім’ї

Повага до бажання дітей самостійно працювати Організація різноманітних ігор, вікторин, розгадування і складання кросвордів, чайнвордів, ребусів
Надання дитині свободи вибору Надання авторитетної допомоги
Створення умов для конкретного втілення творчої ідеї Терпимість до безладдя
Заохочення обдарованої дитини Здібність до самоаналізу
Розвиток цікавості, допитливості, кмітливості, інтелекту й формування пізнавальних інтересів Знання психологічних особливостей обдарованої дитини. Розуміння їхніх потреб та інтересів
Мати творчий особистий світогляд Володіння почуттям гумору
Взаємозв’язок сім’ї і навчального закладу Застосування форм і методів народної педагогіки
Виховання культури мовлення Створення затишних і безпечних умов для розвитку

               Поради батькам, які бажають розвивати здібності своїх дітей

  1. Не стримуйте розкриття потенційних можливостей психіки.
  2. Уникайте однобокості в навчанні та вихованні.
  3. Не позбавляйте дитину ігор, забав, казок, створюйте умови для виходу дитячої енергії, рухливості, емоційності.
  4. Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, кохання, повага до себе і до оточуючих), тому що людина, енергія якої скована загальними потребами, проблемами, найменше спроможна досягти висот самовираження.
  5. Залишайте дитину на самоті і дозволяйте їй займатися своїми справами. Пам’ятайте, якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитися без вас.
  6. Підтримуйте здібності дитини до творчості і співчувайте у випадку невдачі, уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.
  7. Будьте терпимими до ідей, поважайте допитливість, реагуйте на запитання дитини. Навчати потрібно не тому, що може сама дитина, а тому, що вона опанує з допомогою дорослого, показу, підказки.

 

Поради батькам, які виховують обдаровану дитину

Найперше — потрібно любити свою дитину. Приймати дитину такою, якою вона є, беручи участь у її розвитку, підтримуючи, а не нав’язуючи свої інтереси, давати дитині можливість вибору. Для розвитку творчого потенціалу, як показали дослідження, необхідна не лише адекватна оцінка сил дитини, але трішки завищена, зазнайкою вона не виросте, зате у неї буде запас сил та впевненість при невдачах, до яких треба готувати змалку.

Батьки повинні бути прикладом, адже дитина свідомо переймає вашу манеру говорити, ходити, працювати, відповідальності за доручену справу. Кожен батько повинен пам’ятати правило: «Не зашкодь!» Адже обдарована дитина більш чутлива, ранима, тому потрібно давати вільний час для того, щоб побути дитині на самоті, поміркувати, пофантазувати. За допомогою тренінгів дати їй можливість глибоко зрозуміти себе та інших. Дорослі часто батьки повинні радитися із психологом щодо виховання обдарованої дитини.

Батьки повинні завжди пам’ятати, що для обдарованої дитини творчість є життєвою необхідністю. Тому дитину потрібно готувати до спостережливості, наполегливості, формувати вміння доводити почату справу до кінця, працелюбність, вимогливість до себе, задоволення від процесу творчості, терпляче ставлення до критики, впевненості при невизначеності, гордості і почуття власної гідності, чулість до аналізу моральних проблем.

Батьки також повинні усвідомлювати, що надзвичайно велика роль у процесі формування особистості обдарованої дитини належить волі. Вольові риси є стрижневими рисами характеру, адже за наявності мети, яку особистість досягає в житті, долаючи перешкоди, є цілеспрямовуючим життя. Цілеспрямовані люди знаходять своє щастя в житті, вони вміють поставити перед собою чітку, реальну мету. Прагнення досягти своєї цілі робить людину рішучою та наполегливою. І.Павлов стверджував, що у вольової людини труднощі лише збільшують бажання реалізувати свою мрію. Вони вміють стримати себе, володіють терпінням, витримкою, вміють контролювати свої почуття за наявності перешкод. Ініціативність і творчість поєднані з наполегливістю, рішучістю та витримкою, допомагають обдарованим дітям самореалізуватися.

Отже, батьки покликані допомогти дитині відкрити її життєве покликання, реалізувати себе як особистість. Вони не мають права втратити обдаровану дитину, бо, втрачаючи талант, обдарування, здібність, вони втрачають майбутнє. Тому батьки повинні бути терплячими, безмежно вірити в дитину, тоді ця дитина виросте хорошою творчою людиною.

  Поради Девіда Льюїса щодо розвитку обдарованої дитини

  1. Відповідайте на запитання дитини якомога терпляче і чесно. Серйозні запитання дитини сприймайте серйозно.
  2. Створіть у квартирі місце-вітрину, де дитина може виставляти свої роботи. Не сваріть дитину за безлад у кімнаті під час її творчої роботи.
  3. Відведіть дитині кімнату чи куточок винятково для творчих занять.
  4. Показуйте дитині, що ви любите її такою, якою вона є, а не за її досягнення.
  5. Надавайте дитині можливість у виявленні турботи.
  6. Допомагайте дитині будувати її плани та приймати рішення.
  7. Показуйте дитині цікаві місця.
  8. Допомагайте дитині нормально спілкуватися з дітьми, запрошуйте дітей до своєї оселі.
  9. Ніколи не кажіть дитині, що вона гірша за інших дітей.
  10. Ніколи не карайте дитину приниженням.
  11. Купуйте дитині книжки за її інтересами.
  12. Привчайте дитину самостійно мислити.
  13. Регулярно читайте дитині чи разом з нею.
  14. Пробуджуйте уяву та фантазію дитини.
  15. Уважно ставтеся до потреб дитини.
  16. Щодня знаходьте час, щоб побути з дитиною наодинці.
  17. Дозволяйте дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету.
  18. Ніколи не сваріть дитину за невміння та помилки.
  19. Хваліть дитину за навчальну ініціативу.
  20. Учіть дитину вільно спілкуватися з дорослими.
  21. У заняттях дитини знаходьте гідне похвали.
  22. Спонукайте дитину вчитися вирішувати проблеми самостійно.
  23. Допомагайте дитині бути особистістю.
  24. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей.
  25. Ніколи не відмахуйтесь від невдач дитини.
  26. Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих.
  27. Довіряйте дитині, майте віру в її здоровий глузд.

Тест «Не проґав вундеркінда» 

Кожна дитина має свої, лише їй притаманні риси, які розпізнаються в ранньому віці, тому обов’язок батьків — виявити та розвинути приховані здібності та задатки. У цьому може допомогти такий тест.

  1.  Ваша дитина навчилася рано, до шестирічного віку читати:
    • самостійно — 7 балів; 
    • за допомогою когось - 5 балів.
  2. Читає багато книг, причому досить швидко — 2 бали.
  3. Сама або за допомогою когось зацікавилася словниками та енциклопедіями — 2 бали.
  4. Легко навчилася читати, але відчуває труднощі під час читання — 1 бал.
  5. Займається, за звичай, за зачиненими дверима, а друзів має старших за себе — 2 бали.
  6. Розмовляє зі старшими на рівних — 2 бали.
  7. Ставить багато різних каверзних запитань, інколи заганяючи дорослих у глухий кут — 2 бали.
  8. Має готові відповіді навіть на несподівані запитання — 1 бал.
  9. Іноді неуважна, але завжди вміє робити цікаві повідомлення (скажімо, після перегляду кінофільму, телепередачі чи спостереження за чим-небудь) — 2 бали. 
  10. Із задоволенням вступає в бесіду про навколишній світ, дає власну оцінку суспільним явищам — 1 бал.
  11. Одноманітні справи (миття посуду, легкі навчальні вправи, які не потребують особливих зусиль) викликають нудьгу — 1 бал.
  12. Чутлива до несправедливості, навіть якщо це не стосується її особисто — 2 бали. 
  13. Має багатий словниковий запас і вміло застосовує під час спілкування різні терміни — 2 бали. 
  14. Любить складні ігри ( шахи та ін.), які вимагають кмітливості — 1 бал. 
  15. У ранньому віці цікавиться тим, що вивчають старшокласники — 1 бал. 
  16. Любить різні заняття, причому хоче робити все самостійно — 2 бали. 
  17. Її цікавить Всесвіт, вона цікавиться питаннями давньої історії — 2 бали. 
  18. У школі навчається без особливих зусиль, швидко схоплює матеріал та має власну думку з багатьох питань — 2 бали.
  19. Має розвинуте почуття сприймання музики, образотворчого мистецтва, навколишнього світу і в усьому знаходить гармонію — 2 бали.

Ось і весь тест вашого «вундеркінда», якщо він таким є. А це залежить від того, скільки балів він отримає під час підрахунку. Потрібно врахувати, що об’єктивність тестування залежить від чітких відповідей на запитання.

Якщо ви набрали від 10 до 13 — це свідчить про те, що ваша дитина має певні здібності, а тому вам необхідно потурбуватися про те, щоб організувати її навчання та спрямовувати розвиток її здібностей.

Історія школи

Навчальний заклад було засновано у 1906 році на вимогу страйкового комітету робітників цукрорафінадного заводу, що належав «Акціонерному товариству братів Терещенків» та був одним із найбільших підприємств подібного типу в Російській Імперії.

Відкриття навчального закладу цукровиків у 1906 році

Заклад отримав назву: Черкаське 5-е міське приходське училище. Одноповерховий будинок виходив фасадом на вулицю Гостромогильну, 93.

Це була споруда з високими стінами, великими вікнами. Висота від підлоги до стелі – 5 метрів. У приміщенні було 4 класних кімнати, учительська, кабінет директора, маленька капличка та побутове приміщення.

Будівлю розташували на місці постоялого двору Афанасіївського старообрядницького жіночого монастиря.

monasteryСтарообрядинський жіночий монастир

Першим директором навчального закладу була Кумановська Євгенія Іванівна. Її колегами були учителі: Карпенко Ілля Євдокимович, Ніколаєва Інна Петрівна, Корсунська Валентина Давидівна. Закон Божий викладав диякон Петро Хаврич, а учителем гімнастики був відставний щтабс-капітан Іван Кулаков. У школі навчалося 126 хлопчиків і 10 дівчаток.

З 1920 року заклад стає єдиною трудовою семирічною школою № 9.

Директором школи-семирічки  було призначено  учителя  біології  Кононенка Івана Карповича.

 У 1934 році при безпосередній допомозі батьків та учнів було добудовано другий поверх школи.

З самого початку Другої світової війни багато колишніх учнів та вчителів школи пішли на фронт захищати Батьківщину. Серед них колишні учні – Борисенко В. О., та Прохоренко А.Ф., котрі після війни працювали у рідній школі вчителями.

Під час війни у приміщенні школи німці облаштували конюшню, де утримували до сотні коней.

Школу було відбудовано у 1949 році. Цього ж року семирічна школа  № 15 прийняла перших 300 учнів. Навчали повоєнне покоління дітей 18 вчителів.

Директором школи у 1949 році було призначено Янчука Антона Гнатовича. У 1-А та 1-Б класах цього року класоводами були Юращенко Надія Никифорівна та Куценко (Муравйова) Антоніна Андріївна.

У 1955 р. школа  стала десятирічкою, а у 1956 р. відбувся перший випуск 10-х класів.

 50

Будівля школи 50-х років ХХ ст.

Першою повоєнною золотою медалісткою стала Тамара Безугла. Нині Тамара Олександрівна Маклашина – заслужений лікар України, переможець конкурсу «Жінка року» (1995 р), автор багатьох робіт, надрукованих у фахових журналах.

З 1954 по 1966 р. школа надавала базову середню освіту.

З 1966 по 1980 р. школа функціонувала як восьмирічка.

З 1957 по 1974 рік школу очолював Єлісєєв Никанор Сергійович.

З 1974 по 1986 роки директором була Пивоварова Любов Георгіївна.

У 1980 році школа перейшла у нове приміщення. У ній працювало близько 200 вчителів та навчалося 2400 учнів.

 80

 Будівля сьогоднішньої школи

 З 1986 по 1988 директором був Рейдало Сергій Павлович.

 З 1988 року заклад очолює Жгир Анатолій Йосипович.

Зараз у школі працює міцний учительський колектив із 65 вчителів. 42 вчителі мають вищу категорію, 19 – звання вчитель-методист. 16 – старший учитель. 9 вчителів нагороджено знаком Відмінник освіти.

Серед випускників школи - Капкаєва Лілія Павлівна, заслужений працівник культури України;

Шувалов (Мельник) Юрій Миколайович, член національного Союзу архітекторів України, художник;

Соколовський Володимир Євсейович, колишній мер міста;

Лисенко Вікторія Віталіївна, редактор і видавець журналу  «Колесо життя»;

Катеринчук Микола Дмитрович, політик, юрист;

Слинько Віталій Іванович, доктор фізико-математичних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2008 р.

Сухенко Ярослав, чемпіон світу із сучасної хореографії (диско та хіп-хоп, 2007-2008 рр); майстер спорту зі спортивної хореографії, семикратний чемпіон України з танцювального спорту;

Шевченко Артем – кандидат у майстри із греко-римської боротьби, чемпіон України – 2015;

Недобор Олександр – популярний виконавець естрадної та авторської пісні, поет, композитор, автор «Пісні про Черкаси», гімну школи.

Озеран Ніна Іванівна – поетеса.

У школі навчалась Ірина Краснянська – чемпіонка світу зі спортивної гімнастики (вправи на колоді), 2006 рік.

У 2009 році у школі відкрито Музей історії школи, експонати якого розповідають про роки становлення і розвитку нашого навчального закладу від дня заснування до сьогодення.